- прозріня
- -ня, с. Вр.Зір, здатніст бачити.
- Тот ящур не ма прозріня.
Словник Лемківскої Говірки. Пиртей П.С. . 2001.
- Тот ящур не ма прозріня.
Словник Лемківскої Говірки. Пиртей П.С. . 2001.
прозріти — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
прозріти — див. прозрівати … Український тлумачний словник
прозрівання — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
прозрівати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
прозріння — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
прозрівання — я, с. Дія за знач. прозрівати … Український тлумачний словник
прозрівати — а/ю, а/єш, недок., прозрі/ти, і/ю, і/єш, док. 1) неперех.Ставати зрячим; прот. сліпнути. || у сполуч. зі сл. очі. Ставати видючими. || перен. Починати розуміти, усвідомлювати те, що було незрозумілим, неусвідомленим раніше. 2) перех., перен.… … Український тлумачний словник
прозріння — я, с. 1) Дія і стан за знач. прозріти. 2) зах. Зір … Український тлумачний словник
Прозреть умом — Прозрѣть умомъ (иноск.) понять, что было не ясно. Ср. И тотчасъ, какъ бы чешуя отпала отъ глазъ его и вдругъ онъ прозрѣлъ и вставъ крестился. Дѣян. Апост. 9, 18 … Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)
прозрачно-синий — прозр ачно с иний … Русский орфографический словарь